«Виклик» для ПЦУ: хто навчив її паству ненавидіти УПЦ?
Чи не в ПЦУ багато років називають УПЦ «ФСБшниками», «москалями», «духовними окупантами» та іншими подібними епітетами? Чи не в ПЦУ звинувачують її духовенство та віруючих у роботі на ворога?
Секретар богословської комісії ПЦУ Андрій Дудченко виступив на конференції в Києві, де розповів про невтішний стан справ у діалозі з УПЦ.
Він заявив, що на рівні громад між парафіянами УПЦ і ПЦУ «здебільшого спокійно». Проте навів дані Центру Разумкова, згідно з якими до УПЦ позитивно ставляться лише 5% прихильників ПЦУ, тоді як серед віруючих Української Православної Церкви до ПЦУ добре ставляться 35%.
«77,5% віруючих ПЦУ ставляться до УПЦ негативно. Це виклик і для нас самих», – заявив Дудченко.
Замислімося над цими словами. Кажучи про «виклик», Дудченко описує ситуацію так, ніби вона склалася сама собою – як зовнішня обставина, на яку ПЦУ ніяк не може вплинути. Але чи так це?
Чи не в ПЦУ багато років називають УПЦ «ФСБшниками», «москалями», «духовними окупантами» та іншими подібними епітетами? Чи не в ПЦУ звинувачують її духовенство та віруючих у роботі на ворога? Чи не голова ПЦУ Сергій Думенко заявляв, що «нам не потрібні в лавах колаборанти, які ненавидять усе українське»? Тож чи сам по собі виник цей «виклик», за якого понад три чверті пастви ПЦУ вороже налаштовані до Української Православної Церкви?
І все це попри те, що віруючі УПЦ не зрізали жодного замка, не відібрали в ПЦУ жодного храму. Запитайте парафіян ПЦУ, у чому їхня провина, – і вони нічого не зможуть відповісти, окрім безглуздих звинувачень в «антиукраїнстві» та колабораціонізмі, почутих від своїх пастирів.
А от те, що, попри ненависть, масове насильство та цькування, понад третина віруючих УПЦ ставляться до ПЦУ позитивно, свідчить про те, що духовенство Української Православної Церкви змогло виховати у своїй пастві головну якість християнина – любов, у тому числі до тих, хто її гонить і ненавидить.
А отже, в УПЦ виконують слова Христа, отже – все роблять правильно.

