27 серпня Церква вшановує пам'ять преподобного Феодосія Печерського
З юних років він виявив непереборний потяг до подвижництва, ведучи аскетичне життя ще в батьківському домі. На 14-му році він втратив батька і залишився під наглядом матері – суворої і владної жінки, яка дуже любила свого сина. За прагнення до подвижництва вона багато разів карала його, але Преподобний твердо став на шлях подвигу. На 24-му році він таємно покинув рідний дім і постригся, з благословення преподобного Антонія, в Києво-Печерському монастирі з ім'ям Феодосій.
Через чотири роки мати відшукала його і зі сльозами просила повернутися додому, але святий сам переконав її залишитися в Києві і прийняти чернецтво в обителі святителя Миколая на Аскольдовій могилі.
Преподобний Феодосій трудився в обителі більше інших і нерідко брав на себе частину праць братії: носив воду, рубав дрова, молов жито і відносив кожному ченцю борошно. У храм він був раніше за інших і, ставши на місці, не сходив з нього до закінчення Богослужіння.
У 1054 році преподобний Феодосій був висвячений у сан ієромонаха, а в 1057 році обраний ігуменом. Слава про його подвиги привернула безліч ченців до обителі, у якій він побудував нову церкву і келії і ввів студійський чернецький статут, списаний, за його дорученням, в Константинополі. В сані ігумена преподобний Феодосій продовжував виконувати найважчі послухи в обителі.
Ночі проходили у нього без сну, в молитві, що багато разів помічала братія, хоча обранець Божий і намагався приховати свій подвиг від інших. Ніхто не бачив, щоб преподобний Феодосій спав лежачи – зазвичай він відпочивав сидячи. Під час Великого посту святий віддалявся до печери, розташованій недалеко від обителі, де подвизався, ніким не зримий.
Сподіваючись на Божу допомогу, преподобний не зберігав великих запасів для обителі, тому братія іноді терпіла потребу в насущному хлібі. За його молитвами, однак, були невідомі благодійники, які доставляли в обитель необхідне для братії. Великі князі, особливо Ізяслав, любили насолоджуватися духовною бесідою преподобного Феодосія. Святий не боявся викривати сильних світу цього. Незаконно засуджені завжди знаходили в ньому заступника, а судді переглядали справи на прохання шанованого всіма ігумена. Особливо дбав преподобний про бідних: побудував для них у монастирі особливий двір, де кожний, хто потребує, міг отримати їжу та дах.
Заздалегідь передбачивши свою кончину, преподобний Феодосій мирно відійшов до Господа у 1074 році. Він був похований у викопаній ним печері, в якій усамітнювався під час посту. Мощі подвижника були знайдені нетлінними у 1091 році. До лику святих преподобний Феодосій був зарахований у 1108 році.
З творів преподобного Феодосія до нас дійшли 6 повчань, 2 послання до великого князя Ізяслава і молитва за всіх християн. Житіє преподобного Феодосія складено преподобним Нестором Літописцем, учнем великого авви, через 30 з лишком років після його смерті, і завжди було одним з найулюбленіших читань народу. Пам'ять преподобного Феодосія вшановується також 3 травня, 28 серпня, 2 вересня.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також