1 січня Церква вшановує пам'ять преподобного Іллі Муромця, Печерського (ВІДЕО)

З дитинства та до 30 років Ілля був паралізований, а потім чудесним чином отримав зцілення від трьох віщих старців – калік перехожих (бідних странників), які передбачили, що «смерть йому на бою не писана».

Достовірних відомостей про житіє преподобного Іллі Муромця, Печерського, збереглося до нашого часу дуже мало.

Припускають, що народився він близько 1143 року у селі Карачарове під Муромом у Володимирській області в  родині селянина Івана, Тимофієвого сина, та його дружини Євфросінії, дочки Якова. Народний переказ ототожнив його із знаменитим богатирем Іллею Муромцем, про якого складалися численні билини. До речі, він є головною дійовою особою – могутнім витязем княжого роду Іллею Руським – і германських епічних поем XIII століття, заснованих на більш ранніх переказах.

З дитинства і до 30 років Ілля був паралізований, а потім чудесним чином отримав зцілення від трьох віщих старців – калік перехожих (бідних странників), які передбачили, що «смерть йому на бою не писана». Взявши батьківське благословення, –

«Ой ты, гой еси, родимый, милый батюшка!
Дай ты мне свое благословеньице,
Я поеду во славный стольный Киев-град – 
Помолиться чудотворцам киевским,
Заложиться* за князя Владимира,
Послужить ему верой-правдою,
Постоять за веру христианскую», – 

Ілля багато років перебував в дружині київського князя Володимира Мономаха – був «перший богатир у Києві», який не знав поразок.

Ілля Муромець прославився численними військовими подвигами і небаченою силою, яку використовував тільки для боротьби з ворогами Вітчизни, захисту руських людей та відновлення справедливості. А образи тоді було від кого терпіти: в степах шастало «Ідолище погане» (так називали печенігів), ліси облюбували солов'ї-розбійники, з хазарської сторони погрожував «Жидовин проклятий».

Всі сказання свідчать про істинно християнське смирення і лагідність Іллі Муромця (він ніколи не звеличував себе!), величавий спокій та душевний мир: «Я простий руський богатир, селянський син. Я рятував вас не з користі, і мені не треба ані срібла, ані золота. Я рятував руських людей, красних дівчат, малих діточок, старих матерів. Не піду я до вас воєводою в багатстві жити. Моє багатство – сила богатирська, моя справа – Русі служити, від ворогів її боронити».

Отримавши в одному з боїв з половцями невиліковну рану в груди і покоряючись поклику серця, Ілля прийняв чернечий постриг у Києво-Печерському Успенському монастирі. У той час так робили багато воїнів, замінюючи меч залізний мечем духовним і проводячи свої останні дні у битві не за земні цінності, а за небесні.

Відсутність у Києво-Печерському патерику житія преподобного Іллі побічно свідчить про те, що в чернечих подвигах святий воїн встиг провести не так багато часу. Це дає підставу припустити, що його постриг припав на час ігуменства преподобного Полікарпа Печерського (1164 -1182).

Помер Ілля Муромець близько 1188 року, приблизно на 45-му році життя. Його мощі спочивають до цього часу в Антонієвих печерах Києво-Печерської лаври.

«…Илья Муромец
Нанял хитроумных плотников.
Построил он церковь соборную
Святителю Николе Можайскому
Во славном во городе во Киеве.
Сам заехал во пещеры во глубокие,
Тут Илья уж преставился.
Поныне его мощи нетленные!»

У документальному джерелі ім'я богатиря вперше згадується в 1574 році.

У XVIII столітті паломник Леонтій залишив таке свідчення: «Видехом храброго воина Илию Муромца в нетлении под покровом златым; ростом – яко нынешние крупные люди; рука у него левая пробита копием, язва вся знать (видна), а правая изображена крестным знамением».

У 1988 році міжвідомча комісія МОЗ УРСР провела експертизу мощей святого. Результати досліджень підтверджують факти життя билинного богатиря: визначено вік покійного – 40-55 років; зріст – 177 см (у свій час він був на голову вищий за людину середнього зросту); виявлені такі дефекти хребта, які дозволяють говорити про перенесений в юності паралічі кінцівок; встановлена причина смерті – велика рана в області серця.

До лику святих Ілля Муромець був причислений у 1643 році в числі 69 подвижників Києво-Печерської лаври.