28 лютого Церква вшановує пам'ять апостола від 70-ти Онисима

Апостол від 70-ти Онисим в молодості був рабом Филимона, християнина знатного роду, жив у місті Колосах Фригійської області. Завинивши в чомусь перед своїм господарем і боячись покарання, святий Онисим втік до Риму, але там, як раб-утікач, потрапив до в'язниці.

У в'язниці він зустрівся з апостолом Павлом, що утримувався в кайданах, був просвічений ним та прийняв святе Хрещення. У в'язниці святий Онисим як син служив апостолу Павлу. Апостол Павло, який особисто знав святого Филимона, написав йому листа, сповненого любові, просячи пробачити втікача та прийняти його як брата; з цим листом він послав святого Онисима до його господаря, позбавивши себе самого допомоги, якої дуже потребував.

Святий Филимон, отримавши листа, не тільки простив Онисима, але й відпустив його на волю, пославши назад в Рим до першоверховного апостола. Згодом святий Филимон був рукопокладений на єпископа міста Гази.

Після смерті апостола Павла святий Онисим проповідував Євангеліє в багатьох країнах і містах: в Іспанії, Карпетанії, в Колосах, в Патрах. У глибокій старості святий Онисим зайняв єпископський престол в Ефесі, після апостола Тимофія.

Коли Ігнатія Богоносця вели до Риму на страту, до нього назустріч вийшов єпископ Онисим з декількома християнами, про що згадує святий Ігнатій у своєму листі до ефесян.

У царювання імператора Траяна святий Онисим був схоплений і приведений на суд до епарха Тертілла. Він протримав святого 18 днів у в'язниці, а потім заслав на ув'язнення в місто Путіоли.

Через деякий час єпарх викликав в'язня і, переконавшись, що святий Онисим все так само твердо сповідує віру в Христа, піддав його жорстокому побиттю камінням, після чого святому усікли голову мечем.

Тіло мученика взяла одна знатна жінка і поклала в срібну раку. Це було близько 109 року.