11 вересня – усікновення глави Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна

Про мученицьку кончину святого Іоанна Хрестителя у 32 році після Різдва Христового оповідають євангелісти Матвій та Марк.

Після Хрещення Господнього святий Іоанн Хреститель був ув'язнений Іродом Антипою, тетрархом, правителем Галілеї – після смерті Ірода Великого римляни розділили територію Палестини на чотири частини й у кожній частині поставили правителем свого ставленика. Ірод Антипа дістав від імператора Августа в управління Галілею.

Пророк Божий відкрито викривав Ірода за те, що, залишивши законну дружину, дочку аравійського царя Арефи, він беззаконно жив разом з Іродіадою, дружиною свого брата Филипа. У день свого народження Ірод влаштував бенкет для своїх вельмож, старійшин та тисячників. Дочка Іродіади Соломія танцювала перед гостями й догодила Іродові. У вдячність він заприсягнувся дати дівчині все, чого вона не попросить, навіть до половини свого царства.

Гидка танцівниця за порадою своєї злісної матері Іродіади просила принести їй негайно ж на тарелі голову Іоанна Хрестителя. Ірод засмутився. Він боявся гніву Божого за вбивство пророка, якого сам раніше слухався. Боявся він і народу, який любив святого Предтечу. Але через гостей і необережну клятву він повелів відрубати голову святому Іоаннові та віддати Соломії.

За переданням, вуста мертвої глави проповідника покаяння ще раз відкрилися і вимовили: «Ірод, не годиться тобі мати дружину Филипа, брата твого». Соломія взяла таріль із головою святого Іоанна й віднесла своїй матері. Несамовита Іродіада сколола язик пророка голкою та закопала його святу главу у нечистому місці.

Але благочестива Іоанна, дружина домоправителя Іродова Хузи, поховала святу главу Іоанна Хрестителя в глиняній посудині на Єлеонській горі, де в Ірода була власна ділянка землі. Святе тіло Іоанна Хрестителя взяли тієї ж ночі його учні й поховали в Севастії, там, де відбулося злодіяння.

Після вбивства святого Іоанна Хрестителя Ірод продовжував правити ще якийсь час. Понтій Пилат, правитель Юдеї, посилав до нього зв'язаного Іісуса Христа, над Яким він насміявся.

Суд Божий відбувся над Іродом, Іродіадою та Соломією ще за їхнього земного життя. Соломія, переходячи взимку річку Сикоріс, провалилася під лід. Лід здавив її так, що вона висіла тілом у воді, а голова її перебувала над льодом. Подібно до того, як вона колись танцювала ногами по землі, тепер вона, немов у танці, робила безпомічні рухи в крижаній воді. Так вона висіла, допоки гострий лід не перерізав її шию. Труп її не був знайдений, а голову принесли Іроду з Іродіадою, як колись принесли їм голову святого Іоанна Предтечі.

Аравійський цар Арефа в помсту за безчестя своєї дочки рушив військо проти Ірода. Зазнавши поразки, Ірод піддався гніву римського імператора Кая Калігули і був разом з Іродіадою засланий в ув'язнення до Галії, а потім в Іспанію. Там вони були поглинені землею, що розверзлася.

В пам'ять про усікновення глави святого Іоанна Хрестителя Церквою встановлено свято та строгий піст як вияв скорботи християн про насильницьку смерть великого Пророка.

Цього дня Церква звершує поминання воїнів, на полі брані убієнних, встановлене у 1769 році під час війни Росії з Туреччиною та Польщею.