5 грудня – Міжнародний день волонтера

Головне у волонтері – чи людяний він. Буває, що люди ховаються за православними гаслами, а при цьому доброти у них немає. Волонтерство – це заповідь любові, яку людина несе в серці, вважає психолог, координатор руху «Молодість не байдужа» Анна Лєлік. Про це пише «Фома в Україні».

«Дуже важливо розуміти, який мотив призводить до волонтерства. Я проти того, щоб дивитися на це лише як на хобі, захоплення, прояв імпульсивного добра. Це праця, душевна, фізична, матеріальна, можливо й духовна. Якщо праця, то, очевидно, буде й важко, але, як у будь-якої праці, будуть плоди. Я за свідоме, виважене волонтерство: щоб кількість виростала в якість», – розповідає психолог.

За її словами, часто ті, хто хоче стати волонтерами, роблять це через особисті переживання: людина боїться захворіти і думає, що якщо буде допомагати хворим, то «примиритися» з цим захворюванням, або допомагає дітям-сиротам через дитячі переживання. Тому за приходом у волонтерство часто стоїть не лише бажання зробити світ кращим, але душевний біль або тривога.

Анна Лєлік пояснює, що волонтери – це ті, хто рідко відомі громадськості. «На очах зазвичай ті, кому важливо показати свою залученість у благодійність. І те, й інше має бути, але все-таки волонтера, напевно, відрізняє більша відповідальність та причетність, залученість у життя тих кому він служить, допомагає. Будні волонтера не завжди приємні і безтурботні», – розповіла вона.

5 грудня відзначається Міжнародний день волонтера

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.