У Львові археологи представили писанки часів Київської Русі

Найдавніші писанки, знайдені в курганах варязької знаті, датують приблизно XI–XIII століттями.
Археологічні знахідки, виявлені на території стародавнього Пліснеська, слов'янського городища ІХ–Х століть, представили перед Великодніми святами у Львові, пише Gazeta.ua.
«Писанки є дуже хорошим прикладом двовір'я, яке панувало тут в ХІ–ХІІ століттях. Тобто після завоювання земель Білих хорватів Володимиром Святославичем тут починає впроваджуватись християнство, впроваджується воно досить повільно, і церква намагалась адаптувати ці язичницькі символи в свої канони», – вважає співробітник заповідника «Давній Пліснеськ» археолог Віталій Ляска.
Стародавні писанки – керамічні, з глиняними кульками-брязкальцями всередині. На думку вчених, вони могли використовуватись як дитячі іграшки та язичницькі обереги.
