Намісник Почаєва: Коли канонізували прп. Амфілохія – біснуваті ревли
Митрополит Почаєвський розповів, як проходила канонізація преподобного Амфілохія.
Намісник Почаївської лаври митрополит Володимир в інтерв'ю СПЖ розповів, як проходила в монастирі канонізація преподобного Амфілохія.
«У 1980-х роках дивувався, як люди буквально розбирають усю землю, виривають там цілі ямки. І знову чув, що люди зцілюються, що Амфілохій допомагає всім, хто молиться на його могилі. І ось, коли я став намісником, то почав розвивати думку про те, що треба його канонізувати», – розповів владика.
За його словами, один із тих, хто зцілився, до глибокої старості працював у монастирі: «Чудес було дуже багато. Одне з таких чудес було з Олегом Телеманюком. Лікарі сказали його батькам, щоб вони готували труну, що жити він не буде і скоро помре. Батьки з останньою надією привезли його до преподобного, і той сказав, що зцілить його. Олег прожив до 90 років, після одужання працював у нас багато років шофером».
Намісник Лаври розповів, що тодішній Предстоятель УПЦ Митрополит Володимир під час відвідин Почаєва був на могилі преподобного та спілкувався з людьми, яких він зцілив. Незабаром митрополит Почаївський офіційно звернувся до Священного Синоду з проханням про канонізацію, а Блаженніший Володимир дозволив зайнятися знайденням нетлінних мощей.
«Ми це здійснили, здобули мощі, відбувся акт канонізації. І коли ми виносили мощі преподобного з вівтаря і заспівали тропар, кондак і величання (а до того в храмі було тихо і молитовно), тоді піднялося ревіння біснуватих. Вони перекрикували святковий архієрейський хор. Згадую реакцію Блаженнішого Володимира та архієреїв – вони були вражені побаченим. Можливо, у деяких до того часу були якісь сумніви щодо канонізації, знаєте, як у людини буває – сумніватися з немочі. А тут реальний факт святості!», – розповів митрополит, і додав, що ревіння біснуваних затихло лише тоді, коли проспівали Отче Наш.
«А після служби, коли вже всі роз'їжджалися, на небі з'явилися з хмар три хрести», – сказав намісник.
Раніше СПЖ писала, що, за словами Шевчука, «після демосковізації Почаївської лаври влада має згадати» про його структуру.
