Як правильно відмовлятися від скоромної їжі в піст?
Я суворо дотримуюся посту. Від скоромного відмовляюся, чим часто привертаю зайву увагу. Може, це гординя? Чи правий я? Порадьте, як потрібно правильно відмовлятися?
Борис Семенченко
Відповідає секретар Синодальної літургійної комісії УПЦ протоієрей Димитрій Гарчук:
– Піст – це, в першу чергу, утримання від гріха, час максимально завзятої боротьби з гріхом, а утримання від того чи іншого роду їжі є допомогою і підтримкою в цій боротьбі. Утримання від скоромної їжі є аж ніяк не головною діяльністю в подвигу. Якщо ми говоримо про дотримання посту, в першу чергу, ми повинні думати про піст духовний, інакше зустрічається протилежна річ: непомірне зростання гордині, коли сидять на хлібі і воді і знатися ні з ким не хочуть.
Є досить відомий випадок у житії преподобного Гавриїла Самтаврійського (Ургебадзе), в якому подвижник роз'яснив, чим є справжній піст. Один священнослужитель запитав старця:
– А що таке піст?
– Зараз поясню, – відповів старець і нагадав йому всі його гріхи, вчинені з дитинства. Від сорому священнослужитель не знав, куди подітися, і став плакати. Старець раптом розвеселився і запропонував йому трохи поїсти.
– Як же я можу зараз їсти, мені так погано! – відповів він.
– Ось це і є піст. Коли пам'ятаєш про свої гріхи, каєшся і вже не думаєш про їжу.
14-та глава послання до Римлян переважно присвячена повчанням про неосуд тих, хто з тієї або іншої причини не постує. Про залишення посту заради того, щоб не засмучувати тих, хто не постує, в Священному Писанні мови немає. Правда, у житіях святих, патерику можна зустріти ситуацію, коли святі з любові до ближнього порушували піст, але це були поодинокі випадки, відбувалося це з глибоким смиренням та любов'ю до ближнього і носило поодинокий, а не систематичний характер.
Якщо життєві обставини складаються таким чином, що під час посту Ви опинилися на якійсь знаменній події невоцерковлених людей, можна знайти вихід із ситуації, щоб не згрішити і не образити тих, хто Вас щиро бажає бачити на святі. Якщо, приміром, на роботі, цілком можна прийти на свято, трохи побути з колективом, привітати винуватця торжества. Але ж ніхто ж не змушує Вас їсти при цьому непісну їжу!
Не акцентуйте увагу на своєму подвигу посту, але і не соромтеся сказати колегам про те, що Ви постуєте. Можливо, спочатку це їх здивує, але з часом це буде навіть викликати до Вас повагу. На столі, який збирається в честь нового року чи іншого загального свята, завжди можна знайти щось пісне: рибу, овочі, фрукти, оливки і т. п. Тим більше, якщо стіл збирається «вскладчину», Ви можете самі принести якусь пісну їжу.
Невольник – не богомольник, та і не посник. Кожен піст корисний тоді, коли він здійснюється добровільно і по силах, а якщо Ви в них не впевнені – порадьтеся зі своїм духівником і лікарем. Божої допомоги у пісному діянні не заради поста, а заради Христа!
