Як відрізнити просте спілкування від марнослів'я?
Де закінчується просте спілкування і починається марнослів'я? Людина є істотою соціальною і потребує спілкування (якщо це не чернець-ісихаст). Як не переступити цю межу?
Надія Савіна
Відповідає секретар Синодальної літургійної комісії УПЦ протоієрей Димитрій Гарчук:
– Господь дав кожній людині різні душевні риси, різні характери. Хтось товариський, а хтось не дуже. І Господь не очікує від людини, що вона зламає свою душевну природу. Товариській людині не треба раптом ставати мовчальником. Веселій людині не треба ставати раптом похмурою і нелюдимою. Потрібно свої природні схильності воцерковити і обожити, щоб веселість та товариськість була по Богу на благо людей.
Пустослів'я – це порожні та марні розмови. Нормальне, правильне спілкування є продуктивним. Пустослів'я несе в собі порожнечу. Просто втрачений час. Не потрібно надягати на себе маску псевдоблагочестя, одягати серце в костюм самітника. Це зайве. Не переступити межу – спілкуватися у справі.