Авва Макарій та смирення
Колись авва Макарій проходив від озера в свою келію. Він ніс пальмові гілки, і ось на шляху зустрівся з ним диявол з косою. Диявол хотів вдарити Макарія, але не міг. І каже йому:
– Багато сили в тобі, Макарій. Я не сильний проти тебе. Все, що ти робиш, і я роблю. Ти постиш, а я зовсім не їм; ти не спиш, а я зовсім не сплю. Одним ти перемагаєш мене.
– Чим же? – запитав Макарій.
– Смиренням, – відповів диявол. – Ось чому я не сильний проти тебе.
Читайте також
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.
Як ченці рятували античність, стиснувши зуби та пера
Платона, Галена і язичницьку граматику крізь руїни Риму пронесли ченці – при світлі лампи, із замерзлими пальцями, під гул битв.