Три дівчини та біси
Три дівчини йшли по залізничних коліях та опинилися між двома зустрічними поїздами, але всі три дівчини залишилися живі. Поруч стояли біси та гаряче сперечалися:
– Ти що не скинув першу під поїзд? – кричали вони одному. – Її душа була б наша!
– Я не міг: на ній надітий хрестик!
– А ти чому забарився? Друга-то без хреста! – кричали вони іншому.
– Вона хоч і без хреста, але осінила себе хресним знаменням.
– Ну, а ти чого позіхав? Третя щось зовсім невіруюча!
– Так-то воно так, та її матір перехрестила на дорогу та сказала: «Йди з Богом!»
Читайте також
До святих – за попереднім записом
У печерах Лаври завжди одна температура – і при монголах, і при Хрущові. І одна й та ж святість. Але тепер до мощей пускають лише по сорок людей на день і за записом.
«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 26. Попередню частину твору можна прочитати тут .
Ключі від Канева: як преподобномученик Макарій не відступив перед ордою
Вересень 1678 року пам'ятає дим над Дніпром і сотні людей у соборі. Історія преподобномученика Макарія Овруцького про пастиря, який не покинув своїх овець заради порятунку життя.
Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.