Тут живе Віра та Історія. Торжество Православ'я в старовинних Княжичах (ВІДЕО)
Село Княжичі Броварського району міцне своєю громадою і давніми православними традиціями. Минулої неділі, 20 березня, на свято Торжества Православ’я віряни села зібралися у храмах Спасо-Преображенського монастиря, щоб віддати шану Господу та святковому дню і причаститися святих Таїн Господніх. Крім святкової служби та проповіді, з благословення митрополита Бориспільського і Броварського Антонія, парафіяни Княжичів та паломники звершили Хресний хід вулицями села.
Знімальна група СПЖ відвідала село цього дня, щоб зафільмувати святкові події, дізнатися більше про внутрішній зміст свята Торжества Православ’я та історію православної віри у Княжичах.
Село Княжичі Броварського району міцне своєю громадою і давніми православними традиціями. Минулої неділі, 20 березня, на свято Торжества Православ’я віряни села зібралися у храмах Спасо-Преображенського монастиря, щоб віддати шану Господу та святковому дню і причаститися святих Таїн Господніх. Крім святкової служби та проповіді, з благословення митрополита Бориспільського і Броварського Антонія, парафіяни Княжичів та паломники звершили Хресний хід вулицями села.
Знімальна група СПЖ відвідала село цього дня, щоб зафільмувати святкові події, дізнатися більше про внутрішній зміст свята Торжества Православ’я та історію православної віри у Княжичах.
Хресний хід очолили благочинний монастиря архімандрит Іларіон (Кострець). Разом з ним процесію очолював благочинний Першого Броварського округу протоієрей Олександр Левчук та священики району. Процесія зупинялася біля монументу загиблим солдатам та пам’ятного хреста жертвам Голодомору, помолившись про загиблих воїнів та безневинно убієнних.
Архімандрит Іларіон (Кострець) надав СПЖ спеціальне інтерв’ю.
Довідка: Перші літописні згадки про Бронь-Княжу відносяться до 1125-1147 рр. Польська королівська грамота згадує про Княжичі як поселення монахів у 1489 році.
Літопис свідчить, що Спасо-Преображенський чоловічий монастир заснував в XII ст. преподобний Микола Святоша, князь Чернігівський. Невдовзі татари спалили монастир разом із людьми. Пізніше його відновили. У 1917 р. монастир знову знищили, а насельників відправили на каторжні роботи на Соловки. Остаточно монастир відновили лише у 90-тих роках ХХ-го століття.
Читайте також
«Духовна сила» на крові: правда про український Пантеон
Українська влада будує «місце духовної сили нації». Але чи може духовність ґрунтуватися на культі людей, пов'язаних з нацизмом, погромами та війною один проти одного?
УПЦ КП після Філарета: церква, бренд чи притулок для маргіналів?
Київський патріархат подає ознаки активної життєдіяльності: приймає зарубіжні громади та роздає «хіротонії». Що це: відродження чи легітимація осіб з проблемним минулим?
Річниця Феофанії: четверо архієреїв – про Собор, тиск та єдність УПЦ
Під річницю Собору в Феофанії знову поповзли чутки про майбутні зміни в УПЦ. Що про це говорять самі архієреї – учасники тих подій.
Вишиванка замість Неба: про що говорить риторика Думенка у свято Вознесіння
Глава ПЦУ поставив в один ряд Вознесіння Господнє і День вишиванки, назвав сорочку «сакральною» і попросив Христа допомогти у війні. Розбираємо, що не так з цією риторикою.
Інтронізація Патріарха Шіо: не московський, не фанарський – грузинський
Константинополь не приїхав на інтронізацію, зате розвинув бурхливу активність на наступному тижні. Що за цим стоїть і чого чекати від нового грузинського Предстоятеля.
Бронь за зречення: як духовенство УПЦ заганяють у пастку
Влада пропонує клірикам УПЦ вибір: визнайте себе «Московським патріархатом» і отримайте бронь або відмовтеся, і вами займеться ТЦК. Розбираємо, чому це пастка.