Притча: Минуле, сьогодення чи майбутнє?
Фото: ru.freepik.com
В ході суперечки, один з них сказав:
- Саме минуле робить людину, тим, хто вона є. Всім своїм умінням я навчився в минулому.
- Не згоден! – вигукнув інший. – Людину формує майбутнє: якими б знаннями і вміннями я не володів сьогодні, я буду набувати нові – ті, яких вимагає від мене майбутнє. Мої вчинки продиктовані прагненням стати тим, ким я хочу бути.
- Ви випустили з уваги, – втрутився третій, – що минуле і майбутнє існує лише в наших помислах. Минулого вже немає. Майбутнього ще немає. Але будь-який вчинок відбувається вами сьогодні і тільки сьогодні. І тільки сьогоднішній день визначає, якими ви увійдете в майбутнє і чи не стане сьогодні останньою точкою у вашому минулому.
Не нехтуйте днем сьогоднішнім, від якого стільки залежить!
Читайте також
Святий проти системи: Приховані смисли фільму «Таємне життя» Терренса Маліка
Історія австрійського фермера, який відмовив Гітлеру і зійшов на ешафот, повторюючи подвиг Іоанна Хрестителя. Чому голос совісті важливіший за інстинкт самозбереження.
Вода для серця: Чому Екзюпері писав про Хрещення, сам того не знаючи
Ми всі зараз блукаємо через пустелю втоми. Перечитуємо «Маленького принца» перед святом Богоявлення, щоб зрозуміти: навіщо нам насправді потрібна Жива вода.
Літургія під завалами: Про що мовчить зруйнована Десятинна церква
Князі втекли, еліта випарувалася. У палаючому Києві 1240 року з народом залишився лише невідомий митрополит, який загинув під уламками храму. Хроніка Апокаліпсису.
Святиня в кишені: Навіщо християни носили свинцеві фляги на шиї
Вони йшли пішки тисячі кілометрів, ризикуючи життям. Чому дешева свинцева фляжка з олією цінувалася дорожче золота і як вона стала прообразом нашої «тривожної валізки».
Чужі у своїх палацах: Чому Еліот назвав Різдво «гіркою агонією»
Свята минули, залишилося похмілля буднів. Розбираємо пронизливий вірш Т. С. Еліота про те, як важко повертатися до нормального життя, коли ти побачив Бога.
Бог у «крисані»: Чому для Антонича Вифлеєм переїхав у Карпати
Лемківські волхви, золотий горіх-Місяць у долонях Марії та Господь, що їде на санях. Як Богдан-Ігор Антонич перетворив Різдво з біблійної історії на особисте переживання кожного українця.