Притча: Минуле, сьогодення чи майбутнє?
Фото: ru.freepik.com
В ході суперечки, один з них сказав:
- Саме минуле робить людину, тим, хто вона є. Всім своїм умінням я навчився в минулому.
- Не згоден! – вигукнув інший. – Людину формує майбутнє: якими б знаннями і вміннями я не володів сьогодні, я буду набувати нові – ті, яких вимагає від мене майбутнє. Мої вчинки продиктовані прагненням стати тим, ким я хочу бути.
- Ви випустили з уваги, – втрутився третій, – що минуле і майбутнє існує лише в наших помислах. Минулого вже немає. Майбутнього ще немає. Але будь-який вчинок відбувається вами сьогодні і тільки сьогодні. І тільки сьогоднішній день визначає, якими ви увійдете в майбутнє і чи не стане сьогодні останньою точкою у вашому минулому.
Не нехтуйте днем сьогоднішнім, від якого стільки залежить!
Читайте також
Срібні підсвічники: як милосердя стає ціною спасіння душі
Ми часто сприймаємо прощення як легкий жест. Але сцена з роману Віктора Гюго відкриває іншу правду: за свободу іншого завжди доводиться платити своїм сріблом.
Братства: мережева структура проти імперії
У 1596 році православ'я в Україні оголосили «мертвим». Але поки еліти йшли до костелів, прості міщани створили структуру, яка переграла імперію та єзуїтів.
Анатомія сорому: чому фреска Мазаччо передає біль
Перед нами образ, який розділив історію на «до» і «після». Фреска Мазаччо – це не просто мистецтво, це дзеркало нашої катастрофи.
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.