Різна доля сніжинок
Була зима і йшов сніг. Вітру не було, і великі пухнасті сніжинки неспішно кружляли у вигадливому танці, повільно наближаючись до землі.
Дві з них, що летіли поруч, розпочали розмову.
– Як добре летіти, насолоджуватися польотом! – радісно сказала одна.
– Ми не летимо, ми просто падаємо, – сумно відповідала друга.
– Скоро ми зустрінемося з землею і перетворимося на біле пухнасте покривало!
– Ні, ми летимо назустріч загибелі, а на землі нас просто розтопчуть.
– Ми станемо струмками і попрямуємо до моря. Ми будемо жити вічно! – сказала перша.
– Ні, ми розтанемо і назавжди зникнемо, – заперечувала їй друга.
Нарешті їм набридло сперечатись. Вони розтиснули руки, і кожна полетіла назустріч своїй долі, яку обрала сама.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Чому Торжество Православ'я – це свято художників
28 Лютого 22:39
Похований заживо: як ігумен Афанасій переграв королів та єзуїтів
28 Лютого 21:40
Розповіді про давню Церкву: стан духовенства в перші століття
28 Лютого 01:03
Математика вузла: чому вервиця залишається безшумною зброєю
28 Лютого 00:03
Срібні підсвічники: як милосердя стає ціною спасіння душі
22 Лютого 23:58
Братства: мережева структура проти імперії
22 Лютого 00:35