Давайте судитися за образи
З вуст різних чиновників і політиків, починаючи від якогось місцевого депутата і закінчуючи президентом, часто можна почути справжнісінькі образи на адресу УПЦ, її священнослужителів і вірян.
Ось, наприклад, із недавнього: «Сьогодні як ніколи гостро стоїть питання про ухвалення закону про заборону російської псевдоцерковної ефесбешної структури, яка маскується під вивіскою упц мп». Це колишній президент П. Порошенко про УПЦ. Майже кожне слово – це брехня, образи та розпалювання релігійної ворожнечі. Чому б не подавати до суду позови щоразу, як звучать подібні образи? Нехай наводять у суді конкретні докази своїх слів, а не просто відмовляються, що, мовляв, «це всім відомо». А не зможуть навести – нехай публічно спростовують і сплачують штрафи.
В Україні вже є подібні прецеденти. Так 16 липня 2024 р. Київський апеляційний суд підтвердив рішення Печерського суду Києва та зобов'язав «Центр протидії корупції» Шабуніна, а також ресурси «Українська правда» та «Фокус» спростувати інформацію про «проросійську» діяльність юриста Андрія Портнова, а також виплатити йому по 40 тисяч гривень від кожного із відповідачів. Влітку 2023 р. ці ресурси розмістили блог «Колаборанти, зрадники, поплічники Росії», в якому звинувачували Портнова у всіх цих справах. Але одна справа таврувати людину на сайтах і в соцмережах, а зовсім інша – доводити свої слова у судах. До речі, А. Портнов аналогічним чином вже вигравав позови у видань «Бізнес.Цензор», «Громадське телебачення» та телеканалу «Прямий».
Це означає, що перспективу мають і потенційні позови щодо захисту репутації УПЦ. Якщо за кожне слово на кшталт: «московські попи», «фсбшна церква» та подібні до них слідуватиме позов до суду, то недруги УПЦ сто разів подумають, чи треба їм це вимовляти. Давайте привчимо їх до відповідальності за свої слова і до поваги до прав людини.
