У ПЦУ заявили, що святитель Миколай не брав участі в I Вселенському Соборі
Зоря назвав участь святителя Миколая Мирлікійського в Нікейському Соборі плодом пізнішого сприйняття – за його словами, там святого «точно не було».
Спікер ПЦУ Євстратій Зоря заявив, що святитель Миколай Мірлікійський не був учасником Першого Вселенського Собору 325 року. Відповідний коментар він залишив під публікацією клірика ПЦУ Андрія Дудченка в Facebook.
«Серед членів I Собору свт. Миколая точно не було – це лише плід пізнішого сприйняття того реального факту, що вся ця місцевість протягом десятиліть мала численні собори – від митрополичих до соборів великих областей, їх були десятки», – написав Зоря.
За його словами, такі зібрання сьогодні назвали б синодами, архієрейськими та помісними Соборами, а їхньою головною темою була боротьба з єресями та встановлення правил церковного життя. «Тому цілком очевидно, що як архієрей святитель брав участь у таких соборах. А значно пізніші автори, прочитавши в ранніх джерелах слова про участь у соборі, уявили собі, що це був саме Нікейський Собор», – пояснив спікер ПЦУ.
Крім того, Зоря заявив, що в житії святителя Миколая, як він вважає, змішалися відомості про двох різних осіб. «Те, що у деяких авторів змішалися відомості про життя двох різних святителів з ім'ям Миколай, які служили в цій області, – науково встановлений факт», – стверджує він. На думку Зорі, автори, що жили через тисячу і більше років, додавали до життєпису більш відомого Миколая відомості про іншого святителя, вважаючи, що йдеться про одну особу.
Нагадаємо, церковне передання свідчить про участь святителя Миколая в Першому Вселенському Соборі та про його ревність у захисті православної віри проти єресі Арія. Цей сюжет знайшов відображення в іконографії «Нікейського чуда» і широко представлений у богослужбових текстах, присвячених святителю.
Гіпотеза про «двох Миколаїв», згадана Зорею, сходить до праці німецького філолога Густава Анріха Hagios Nikolaos (1913–1917), в якій дослідник припустив, що в житії святителя Миколая Мірлікійського (IV століття) поєдналися відомості про нього та про Миколая Пінарського – архімандрита Сіонського монастиря, що помер у 564 році. Ця гіпотеза залишається предметом дискусії і не є загальноприйнятою в церковній науці.
Слід особливо підкреслити, що аргумент про відсутність святителя Миколая в списках учасників Нікейського Собору не є переконливим. Справа в тому, що сам Собор не залишив єдиного офіційного протоколу з поіменним переліком єпископів – списки складалися окремо і дійшли до нас кількома мовами (грецькою, латинською, сирійською, коптською, арабською, вірменською), причому вони суттєво розходяться між собою, містять спотворення імен, пропуски та пізніші правки. Жодна із збережених версій не є повною. Самі учасники Собору називали різні цифри присутніх єпископів: від 250 до 300, тоді як закріплене в традиції число 318 має символічне значення.
За такого стану джерел відсутність або наявність імені конкретного єпископа в тому чи іншому списку нічого не доводить – відомо чимало випадків, коли участь окремих архієреїв у Соборі підтверджується іншими свідченнями, тоді як у дійшли списках їхні імена пропущені. Ім'я святителя Миколая, до слова, присутнє в ряді грецьких списків, і підстав виключати його з числа учасників Собору у церковної науки немає.
Раніше СПЖ писала, що архімандрит УПЦ написав про силу духа святого Миколая.
.jpg)
