П'ять конгресменів і УПЦ: чому лист Зеленському – не випадковість

Сьогодні 12:10
176
Конгресмени вимагають від Зеленського припинити переслідування УПЦ. Фото: СПЖ Конгресмени вимагають від Зеленського припинити переслідування УПЦ. Фото: СПЖ

Звернення п'яти республіканців до Зеленського – частина кампанії на захист УПЦ, яка триває не перший рік. І вона вже має конкретні результати.

У грудні 2025 року православні американці вимагали від Капітолію звільнити митрополита Святогірського Арсенія. Через два місяці владику перевели з СІЗО під домашній арешт. У травні конгресвумен Анна Пауліна Луна повідомила, що її офіс працював над цим питанням з українськими посадовцями.

Тепер Луна та ще четверо республіканців із Палати представників – Деррік Ван Орден, Райлі Мур, Уоррен Девідсон і Елай Крейн – направили листа Володимиру Зеленському. Його опубліковано 19 листопада 2026 року.

Конгресмени заявляють, що закон № 3894 «викликає серйозні питання з погляду Конституції України та її міжнародних зобов'язань у галузі прав людини». І формулюють цілком конкретні вимоги:

«Ми закликаємо Ваш уряд припинити застосування Закону № 3894, зупинити передачу релігійного майна, покласти край затриманням і примусовій мобілізації духовенства, а також забезпечити всім українцям можливість вільно та мирно сповідувати свою віру».

Водночас автори листа підтверджують підтримку незалежності та безпеки України. Вони нагадують, що УПЦ засудила російське вторгнення, у травні 2022 року проголосила незалежність від Московського Патріархату, а її духовенство та парафіяни допомагають ЗСУ й захищають країну.

Окремо конгресмени зупиняються на принципі індивідуальної відповідальності: «Демократичні системи реагують на протиправні дії через індивідуальну відповідальність, засновану на справедливому судочинстві». Іншими словами, якщо хтось учинив злочин, він має відповідати перед законом. Але до чого тут уся Церква і мільйони її вірян?

Цей лист – не раптове прозріння п'яти американських політиків. У нього є передісторія.

Від виступів до вимог

У листопаді 2025 року представники американського православного духовенства обговорювали з Луною становище ув'язнених священнослужителів УПЦ.

16 грудня 2025 року у Вашингтоні відбулася акція на захист УПЦ. Православні різних церковних юрисдикцій зустрілися з американськими законодавцями та зажадали скасувати закон № 3894, звільнити митрополита Арсенія і припинити відправлення священників на фронт. Серед законодавців, які брали участь у зустрічах, були троє нинішніх підписантів листа: Луна, Крейн і Ван Орден. Того ж місяця з представниками православних організацій зустрічався і Райлі Мур.

Ті самі вимоги містяться й у нинішньому листі президентові України.

У січні 2026 року Луна повідомила про звернення до Ватикану, а в травні виступила проти примусового направлення духовенства на бойові позиції. Тобто йдеться не про разову акцію, а про системну роботу американських політиків на захист свободи совісті в Україні.

Можна стверджувати, що принаймні четверо з п'яти підписантів займалися цією темою й раніше. А за межами Конгресу розмова про порушення прав віруючих в Україні почалася задовго до цього.

Попередження, яких не почули

У листопаді 2023 року єпископ Лідса Нік Бейнс, член британської Палати лордів і ієрарх Церкви Англії, закликав Київ відкликати законопроєкт № 8371. Він назвав документ дискримінаційним і попередив про загрозу колективного покарання релігійної спільноти. Пізніше на основі цього законопроєкту ухвалили закон № 3894.

У квітні 2024 року тодішній сенатор Джей Ді Венс, нині віцепрезидент США, розкритикував спробу заборонити УПЦ через її нібито близькість до Росії.

24 серпня 2024 року Всесвітня рада церков (ВРЦ), засуджуючи російську агресію і визнаючи право України захищатися, застерегла від «несправедливого колективного покарання всієї релігійної спільноти».

Наступного дня папа Франциск закликав «не забороняти жодну християнську Церкву прямо чи опосередковано» і нагадав про право людини молитися в тій Церкві, яку вона вважає своєю.

3 вересня Єрусалимський Патріарх Феофіл III закликав скасувати закон № 3894.

7 жовтня представник США при ОБСЄ Майкл Козак попередив про ризик колективного покарання віруючих і закликав дотримуватися міжнародних зобов'язань у сфері релігійної свободи. Зауважимо: це було ще за адміністрації Байдена.

30 жовтня Human Rights Watch назвала закон № 3894 надто широким, попередила про можливі порушення свободи віросповідання та запропонувала призупинити його застосування до проведення незалежної експертизи.

31 грудня 2024 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) вказало на непропорційність обмежень для віруючих і відсутність достатнього обґрунтування їхньої необхідності.

У травні 2025 року сім незалежних експертів ООН надіслали Києву листа із запитаннями про дискримінацію УПЦ, кримінальне переслідування священнослужителів і тиск на журналістів та правозахисників.

У грудні 2025 року УВКПЛ ООН знову нагадало: самих лише історичних чи канонічних зв'язків із закордонним центром недостатньо для заборони релігійної організації.

Список вийшов доволі вражаючий: папа римський, Єрусалимський Патріарх, англіканський єпископ, ВРЦ, Венс, американська місія при ОБСЄ, правозахисники, ООН. Ні політичної, ні конфесійної єдності між ними немає. Натомість вимога спільна: якщо хтось винен у злочині, судіть його. Але чому за це мають відповідати багато мільйонів решти парафіян?

Коли листи дають результат

Було б неправильно стверджувати, що міжнародні протести вже змінили становище УПЦ загалом. Закон № 3894 діє, позов про припинення діяльності Київської Митрополії залишається в суді. Але окремі результати є.

Митрополит Арсеній провів у СІЗО рік і десять місяців. 25 лютого 2026 року суд змінив йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Адвокат УПЦ Роберт Амстердам подякував учасникам американської кампанії за допомогу в захисті владики.

31 травня Луна повідомила вже від власного імені: її офіс працював з українськими посадовцями, домагаючись зміни становища архієрея, якому потрібна була операція на серці. «Я хочу подякувати українським посадовцям, з якими ми працювали з цього питання», – сказала вона.

А 11 червня цілодобовий домашній арешт замінили нічним: з 6:00 до 22:00 владика може вільно пересуватися.

Це вже не просто слова підтримки з-за океану: конгресвумен прямо підтверджує роботу з українськими посадовими особами. При цьому владика досі перебуває під нічним домашнім арештом, а справу проти нього не закрито.

Є й інше свідчення. Кетрін Вайтфорд, лідерка Молодих республіканців, розповіла, що у 2024 році передала віцепрезиденту Венсу листи журналістів СПЖ, які перебували під вартою. Приблизно через три місяці їх звільнили. Зв'язок між зверненням і рішенням суду документально не встановлено, але можна припустити, що ці зусилля не минули марно.

Зрештою, скарги УПЦ перестали бути виключно внутрішньою українською суперечкою. Вони фігурують у документах ООН і правозахисних організацій, за ними ставлять запитання українському уряду. Це ще не перемога, але й не порожній звук.

«Свобода» на експорт

У глави Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Віктора Єленського інший погляд на те, що відбувається. Ще в січні 2024 року він називав Україну взірцем свободи віросповідання. Така риторика лунає досі.

Коли за кордоном почали ставити запитання, у хід пішла так звана адвокація. Делегації Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) за завданням влади запевняли зарубіжних партнерів, що жодних утисків віросповідання в Україні нібито немає. У лютому 2026 року Єленський обговорював із членами Ради плани нових поїздок.

Католицький єпископ Віталій Кривицький розповів, як учасники таких поїздок відповідають на звинувачення в переслідуваннях: «Як Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій, ми говоримо: у нас сьогодні в Україні ознак переслідування саме за віру немає». При цьому Крівицький не заперечував існування судових справ і проблем УПЦ, але стверджував, що вони мають виключно політичні, а не релігійні причини.

А глава УГКЦ Святослав Шевчук визнав, що після ухвалення закону релігійним діячам «довелося пояснювати всьому світові, що жодною мірою в Україні не згортається свобода совісті».

Виходить парадоксальна картина: Всесвітня рада церков попереджає про ризик порушення свободи віри, а Всеукраїнська рада церков переконує іноземців, що переслідувань немає. Для УПЦ, до речі, в цих поїздках місця не знайшлося. А 30 червня 2026 року її членство у ВРЦіРО взагалі призупинили.

Зрештою, про становище вірян УПЦ розповідають усі, крім самих вірян УПЦ.

Що після листа

П'ять підписів не замінять рішення Конгресу США, а лист сам по собі не скасує український закон. Ми не знаємо, як далі діятимуть підписанти. Але в їхньому розпорядженні є дієві інструменти: звернення до Держдепартаменту, ініціювання слухань у Конгресі, запити щодо окремих кримінальних справ, обговорення дотримання релігійної свободи у зв'язку з американською допомогою Україні.

Чи будуть задіяні ці інструменти і як українська влада відреагує на лист, покаже час. Але будьмо відверті: доля Церкви залежить не стільки від американських конгресменів і навіть не від української влади, скільки від самих українських вірян – від їхньої готовності захищати свою Церкву та зберігати їй вірність.

І в Україні є люди, які не чекають, поки зусилля Вашингтона принесуть результат, а діють самі. Ось кілька прикладів.

У березні 2026 року парафіяни менш ніж за добу зібрали заставу для звільнення з-під варти протоієрея Віталія Агафонова, якого обвинувачують у дезертирстві після відмови від бойових обов'язків за переконаннями совісті.

27 квітня сотні вірян разом із митрополитом Лонгином прийшли до будівлі ТЦК у Чернівцях, вимагаючи відпустити затриманого архімандрита Сергія. Священнослужителя звільнили.

Хтось збирає гроші на адвоката, хтось захищає храм, хтось молиться там, де після втрати будівлі вдається звершувати богослужіння. Допомога з-за кордону потрібна, і історія митрополита Арсенія показує, що вона буває дієвою. Але головне – це відданість вірян Христу та Його Церкві.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також