«Грищукам – все, УПЦ – беззаконня»
Що таке розпалювання міжрелігійної ненависті? Напевно, в Україні на це запитання наразі не зможе відповісти ніхто.
Чому? Та тому що журналісти СПЖ просиділи у СІЗО 8 місяців (з перспективою довічного) просто за те, що називали активістів ПЦУ, які захоплювали храми УПЦ «рейдерами», або писали сан Думенко і К у лапках.
Водночас у самій ПЦУ себе ні в чому не обмежують. Напередодні її буковинський клірик Роман Грищук, який регулярно миготить у медіа разом з Епіфанієм, запевнив, ніби це УПЦ винна, що українська армія «щодня втрачає по населеному пункту і десятки квадратних км. площі» (до речі, це явне перебільшення, що дискредитує ЗСУ).
Також він закликав українців зробити так, щоб у священників УПЦ земля горіла під ногами. Наприклад, відмовляти їм у обслуговуванні. Потрібно, мовляв, на СТО поміняти деталь у машині? Поки не перейдуть у ПЦУ, нічого не робити. І таке ми чуємо від думенківців чи не щодня. Якщо це не розпалювання ненависті, що це?
І якщо за лапки в написанні сану «світять» довгі роки в'язниці, то що належить за грищуківські перли?
У тому й біда, що нічого не світить. Є така фраза: «Друзьям – все, ворогам – закон». У нашому випадку вона звучить інакше: «Грищукам – усе, УПЦ – беззаконня».