Блаженніший Онуфрій звернувся до українців з різдвяним привітанням
Предстоятель УПЦ нагадав про Різдво як свято миру і Божого благовоління в роки випробувань.
```html
У Різдвяний святвечір 2026 року Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звернувся до вірян з Різдвяним привітанням. Текст звернення опублікувала прес-служба УПЦ.
У своєму посланні Блаженніший Онуфрій нагадав, що вже четвертий рік поспіль українці зустрічають Різдво Христове в умовах війни, під звуки пострілів і в атмосфері тривоги. Предстоятель підкреслив, що, незважаючи на те, що відбувається, християни зберігають надію і віру в те, що ніщо не може відлучити людину від любові Божої.
Наводимо текст звернення повністю.
Христос народжується – славте,
Христос з Небес – зустрічайте,
Співайте Господу вся земля.
(ірмос канону Різдва Христового)
Сердечно поздоровляю усіх Вас: боголюбиві архіпастирі і пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри, – з великим мироспасительним празником Різдва по плоті Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.
Вже четвертий рік підряд ми зустрічаємо Різдво Христове, Свято Божого миру і благовоління, під звуки смертельних пострілів, і ми щиро молимось, щоб Господь умиротворив серця воюючих проти нас.
Але ніхто і ніщо не може нас відлучити від любові Божої (Рим. 8, 39). Ми з радістю зустрічаємо свято Різдва Христового і молитовно прославляємо велику благочестя Тайну явління Бога у плоті (1 Тим. 3, 16).
У ці священні дні перед нашими розумними очима знову велично постає світла, таємнича історія того, як, нас ради, людей, і нашого ради спасіння, на землю прийшов Предвічний Бог.
Люди, які ще в раю згрішили проти Бога, які відступили від Бога і відвернулись від Божественної любові, з нетерпінням чекали, коли Божественна любов повернеться до них. Людство знало, що на землю, спустошену гріхом, має прийти Месія, Який очистить і освятить увесь світ і поверне людству втрачений Рай. І ця Тайна звершилася. Син Божий, Друга Іпостась Святої Живоначальної Трійці, Творець усього видимого і невидимого, приходить на землю в образі людини.
Господь народився у бідній Вефлеємській печері, куди пастухи в негоду заганяли скот. Матір Божа, Пречиста Діва Марія, сповила Богомладенця Христа і положила Його в ясла, дивуючись, як Цар царів, Творець вселенної, Якому на Небі Ангели зі страхом предстоять і з трепетом служать, восхотів звершити Тайну Свого пришестя у світ в крайньому убожестві і простоті.
Святі Ангели з благоговінням споглядали глибину і велич Божественної любові. Вони літали над благословенною печерою і співали дивну пісню: «Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління» (Лк. 2, 14). Ангел Божий з’явився пастушкам, які неподалік стерегли свої стада, і слава Божа осяяла їх. Пастушки злякались, але Ангел заспокоїв їх і сказав: «Не бійтесь, я сповіщаю вам велику радість, яка буде усім людям, тому що нині народився… в місті Давидовому Спаситель, Який є Христос Господь; і ось вам знак: ви знайдете Младенця в пеленах, лежачого в яслах» (Лк. 2, 9–12). Пастушки поспішили в благословенну печеру і дійсно знайшли там Богомладенця Христа, сповитого, лежачого в яслах, і поклонились Йому. Пастушки розповіли Пресвятій Діві Марії і Іосифу Обручнику, який був земним Ангелом Хранителем Пресвятої Діви, все, що сповістив їм Ангел.
Після пастушків, у цей же самий перший день, на поклоніння Божественному Младенцю прийшли три Волхви. Волхви були східними царями і вченими мудрецями, які також чекали пришестя у світ Месії. Бажаючи зрозуміти час і силу пришестя, вони займались вивченням Небесних світил. І ось, в один час Волхви, незалежно один від одного, побачили в Небі чудесну зірку, і вони зрозуміли, що Тайна пришестя у світ Бога звершилась. Вони, незалежно один від одного, пішли за зіркою, яка привела їх до Ієрусалима. Там вони зустрілись і разом пішли до царя Ірода, щоб віддати йому честь як царю земному, і від Ірода зірка повела їх до Вефлеєма і зупинилась над благословенною печерою, де народився Месія Христос. Волхви зі страхом і благоговінням поклонились Богомладенцю Христу і принесли Йому дари: золото, ладан і смирну. Золото, як Царю вічної слави, ладан, як Первосвященнику майбутніх благ (Євр. 9, 11), а смирну, як знак того, що Первосвященник Христос Сам Себе принесе в жертву за спасіння людей.
Ірод лукавий, почувши від Волхвів, що у світ народився вічний Цар, захвилювався і замислив убити Богомладенця Христа, але Ангел Божий у сні сповістив про це Іосифа Обручника і повелів Святому Сімейству тікати в Єгипет. Так людська злоба невдячно зустріла Бога на землі. Але ніяка злоба і гординя не змогла перемогти життя. Богомладенець Христос пробув кілька років у Єгипті, низложив ідолів і благословив Єгипетську землю, а після смерті Ірода знову, за словом Ангела, повернувся в Іудею, де і була звершена велика жертва Божественної Любові, заради якої і прийшов на землю Бог.
Божественна Любов перемогла людську злобу і гріх. Боротьба Спасителя зі злом була великою і тривалою, і в ній Господь навчає нас, людей, як ми можемо і повинні протистояти гріху: якщо можливо, то тікати від гріха, як Богомладенець втік від злого Ірода в Єгипет, а якщо неможливо втекти, то мужньо терпіти людські слабкості, немочі і недоліки, як це робив Христос Спаситель під час Свого земного життя і Месіанського служіння. Господь іноді говорив людям: «О, роде невірний і розбещений, доки буду з вами і буду терпіти вас?» (Лк. 9, 41), а іноді Господь викривав лукавих грішників і говорив їм: «Змії, породження єхидни, як втечете ви від засудження в геєну?» (Мф. 23,33), – але Господь усіх і все терпів і у відповідь на людське зло робив людям тільки добро: вгамовував стихії, годував голодних, зціляв хворих і воскрешав мертвих.
Правда, і у Старому Завіті кращі із синів людських також, подібним чином, протистояли злу. Так, Іосиф Прекрасний, який був спокушуваний дружиною єгипетського царедворця, вирвався від неї і, залишивши свою одежу в її руках, утік від гріха. Праведний Лот, який жив у Содомі, де звершувались крайні беззаконня, мучився у своїй душі, але все терпів, зберігаючи свою моральну чистоту та ціломудрість. У цьому, на перший погляд, однаковому протистоянні гріху в Старому і Новому Завітах є одна дуже важлива різниця: старозавітні праведники протистояли злу, але були неспроможними його перемогти, а Христос Спаситель протистав злу — і переміг його, знищивши його через страждання на Хресті. Христос Спаситель подарував і нам силу перемагати зло, і Господь навчив нас, як це треба робити. Зло, як говорить Святе Письмо, перемагається добром! (Рим. 12, 21). Якщо ми будемо любити Бога, свого Творця і Создателя, і будемо любити людей, якими б вони не були по відношенню до нас: добрими чи злонаміреними, то ми будемо спроможними не тільки протистояти злу і гріху, але й перемагати його.
Ще раз вітаю усіх Вас, дорогі брати і сестри, з Різдвом Христовим, із Святом Божого миру і благовоління, з великим днем єднання Неба і землі. Нехай кожен із нас, через терпеливе благочестиве життя, стане причасником тієї великої благодаті, яку приніс на землю Божий Син, наш Спаситель і Господь, благодаті, яка оновила світ, яка принесла людству радісну надію і духовну силу перемагати всякий гріх і зло.
Нехай кожен із нас знайде свою чудесну зірку, яка веде до Вефлеємської печери, де взяла світлий початок Божественна Тайна нашого спасіння, де Предвічний Бог, Творець людини, з’явився в образі людини. Вефлеємська зірка, як говорить прп. Єфрем Сирін, з’явилась… через Волхвів усім творінням, щоб від цієї зірки… вони навчились надіятись на Бога, Який зійшов до людей, щоб вказати їм шлях до Свого Царства (Творіння. Т. 8. ТСЛ: Вид. «Отчий Дом», 1995. С. 44).
Щиро бажаю всім здоров’я, радості, миру і вічного у Христі спасіння.
З Різдвом Христовим!
Христос рождається – славте,
Христос з Небес, зустрічайте,
Співайте Господеві вся земля! Амінь.
Смиренний
+ Онуфрій
Митрополит Київський і всієї України
Різдво Христове, 2025/2026 р.,
м. Київ
Раніше СПЖ писала про те, що у православних настав різдвяний Святвечір.
