Топ-5 запитань щодо молитовного стояння до приїзду патріарха Варфоломія
У зв’язку з молитовним стоянням біля Верховної Ради, анонсованим «Мирянами», у багатьох виникають сумніви і питання. Ми зібрали найтиповіші.
21 серпня 2021 року Громадська спілка «Миряни» анонсувала молитовне стояння біля Верховної Ради, де віруючі мають намір зустріти главу Фанара і передати йому свої вимоги. Однак у багатьох православних виникають з цього приводу сумніви і здивування. Редакція СПЖ зібрала найбільш типові питання та зв’язалася з головою «Мирян» Василем Макаровським, який нам їх прокоментував.
Питання 1: Чи є благословення на молитовне стояння від Блаженнішого Онуфрія?
На це питання можна відповісти ствердно, але з деякими поясненнями. Василь Макаровський нагадав, що при своєму створенні ініціативна група з ним на чолі зустрілася з Блаженнішим Онуфрієм, де віруючі розповіли про цілі організації, способи і методи їх досягнення і отримали благословення на цю діяльність. 16 серпня «Миряни» опублікували офіційний документ Київської Митрополії, де Предстоятель пише: «Боже благословення на добрі справи. 16.08.2021 + Митрополит Онуфрій».
Тобто, благословення Блаженнішого Онуфрія діяльності ОС «Миряни», включаючи молитовні стояння біля органів влади, однозначно є. Василь Макаровський також нагадав, що в Україні вже є кілька регіональних представництв, діяльність яких благословляв місцевий правлячий архієрей.
Що стосується благословення на конкретний захід 21 серпня, то про нього свідчать дії, які здійснюють, в тому числі, і офіційні структури Київської Митрополії. Наприклад, про молитовне стояння повідомив Синодальний Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ, в київських храмах (напевно, не тільки в київських) священики з амвона закликають віруючих прийти на молитовне стояння.
Речник УПЦ о. Миколай Данилевич практично підтримав це стояння, назвавши його корисним для Церкви: «Безумовно, віруючі можуть і повинні проявляти ініціативу в захисті інтересів Церкви, але вона повинна бути спрямована на її користь. 21 серпня пройде молитовне стояння, організоване ГС «Миряни», в якому візьмуть участь, в тому числі і громади, постраждалі від рейдерства ПЦУ. Віруючі мають намір поставити патріарху Варфоломію питання, як Константинопольська Церква має намір виправляти те, що зробила в Україні. Думаю, така акція буде корисною. Нехай Константинопольський патріарх подумає, що їм відповісти».
Все це свідчить, що священноначалля УПЦ благословляє цю акцію, як сказали б древні римські юристи «actio ex consensus», що означає – згода дією. Іншого і не може бути в силу делікатності даної ситуації. Адже на офіційному церковному рівні спілкування між УПЦ і Константинопольським патріархатом припинено в 2018 р. в силу рішення Собору єпископів УПЦ. А тому пряма або непряма участь священноначалля в контактах з представниками Константинопольського патріархату може бути неправильно витлумачена. Миряни ж цілком можуть контактувати з Фанаром, щоб безпосередньо викласти його главі позицію віруючих і всі свої вимоги. Тому «Миряни» написали лист до патріарха Варфоломія з вимогою зустрічі.
Питання 2: Чому немає єдності?
На даний момент відомі три ініціативи з приводу приїзду Варфоломія:
- флешмоб #стопВарфоломей;
- молитовне стояння «Мирян» біля Верховної Ради;
- проведення хресного ходу від Володимирської гірки до Лаври з портретами Предстоятеля РПЦ і гаслом «Наш патріарх - Кирил!».
Перші дві ініціативи анітрохи не порушують єдності позиції віруючих УПЦ і не заперечують одна одну. Ми висловлюємо своє негативне ставлення до дій патріарха Варфоломія взагалі, а не тільки до його приїзду в Україну. Ця позиція проявляється як флешмобами #стопВарфоломей, так і молитовним стоянням біля Верховної Ради і навіть тим листом, який направили «Миряни» до Константинопольського патріархату з вимогою зустрічі. Адже якщо ми подивимося на текст цього листа, то побачимо, що «Миряни» висловлюють зовсім не бажання мило поговорити з главою Фанара, а навпаки – закликати його до відповідальності за всі ті беззаконня і насильства, які чиняться в Україні з його милості.
Що стосується третьої ініціативи, пройти хресним ходом від Володимирської гірки до Києво-Печерської лаври, то в УПЦ до неї поставилися негативно, і це назвали провокацією. Спікер Церкви протоієрей Миколай Данилевич заявив: «Зараз деякі не по розуму ревниві православні поширюють у соцмережах заклики влаштувати... спеціально для патріарха Варфоломія ходу, яка дублює маршрут хресного ходу, присвяченого Дню Хрещення Русі. Хочу сказати, що наша Церква щойно провела Великий хресний хід, на який зібралося понад 350 тисяч віруючих, і у нас немає необхідності комусь щось доводити, в тому числі і патріарху Константинопольському. Я впевнений, що патріарх Варфоломій бачив фото- і відеоматеріали з 27 липня, та й планів в УПЦ проводити ходу спеціально для глави Константинопольської Церкви немає і бути не може. Ми йдемо хресним ходом з молитвою, а не з бажанням комусь щось доводити».
До цього можна додати, що скандування на хресній ході гасел «Наш патріарх – Кирил!» і несення його портретів зараз навряд чи доречно. Ні, ми не соромимося духовного зв’язку з РПЦ, справа в іншому. Головні тези нинішньої риторики Фанара щодо України зводяться до того, що Константинопольський патріархат нібито об’єднав українське православ’я, а ті, хто об’єднуватися відмовився – проросійські маргінали, чужі українському суспільству. Тому такий хресний хід став би наочною ілюстрацією слів глави Фанара ще й під час перебування його в Україні.
Питання 3: «Миряни» виступали категорично проти приїзду Варфоломія, а зараз раптом скликають православних на зустріч з ним. Чому така непослідовність?
І навіщо ми взагалі повинні свідчити свою віру перед Варфоломієм, хто він такий? Чи не краще його ігнорувати?
Імовірність того, що патріарх Варфоломій підійде до віруючих УПЦ, незначна. Але ця потенційна зустріч і не є головним моментом молитовного стояння. Його мета – висловити підтримку УПЦ та її Предстоятелю Блаженнішому Митрополиту Онуфрію, засвідчити перед владою України і делегацією Фанара, що УПЦ існує всупереч її «скасуванню» патріархом Варфоломієм, і що вона є, як і раніше, найчисленнішою конфесією України.
Ця позиція є послідовною і незмінною. Але форми її вираження змінюються в залежності від обстановки. Так, «Миряни» і УПЦ в цілому протестували проти приїзду патріарха Варфоломія до України. Були звернення з цього приводу до Президента В. Зеленського, потім безпосередньо до патріарха Варфоломія, які і той, і інший проігнорували. Тепер, коли приїзд глави Фанара до України практично неминучий, прийнято рішення зібратися і показати, що «мільйони православних українців», про які регулярно згадує патріарх Варфоломій в своїх заявах, насправді і не думають за його вказівкою зраджувати свою Церкву і з’єднуватися з розкольниками.
Так, варіант просто проігнорувати приїзд патріарха Варфоломія теж має право на існування. Але в такому разі глава Фанара виявиться правим – адже він «розпустив» УПЦ, ось її і «немає», вона ніяк себе і не проявляє. Таким чином буде створено ілюзію того, що українське суспільство вітає і патріарха Варфоломія, і весь його проект ПЦУ. Адже напевно до появи глави Фанара на святкових держзаходах створять красиву картинку «народного тріумфу», де ніхто не протестує, ніхто не заперечує, і всі задоволені. Навряд чи це те, чого хочуть домогтися віруючі УПЦ. Тому рішення закликати віруючих прийти і привселюдно заявити, що МИ Є, є дуже правильним і анітрохи не змінює позицію незгоди з діями Фанара в Україні.
Питання 4: Де гарантія, що ЗМІ не піднесуть акцію «Мирян» як картинку «Вдячна Україна зустрічає патріарха Варфоломія»?
Це дійсно було б смішно, якби зустрічаюча сторона вказала патріарху Варфоломію на безліч народу біля Верховної Ради і сказала, що ці люди зібралися для того, щоб його привітати і висловити свою подяку. Адже у самій ПЦУ настільки все проблематично з тим, щоб зібрати людей під свої знамена, що вони навіть не наважилися в цьому році проводити повноцінний хресний хід в день пам’яті святого князя Володимира.
А якщо серйозно, то звичайно ж організатори молитовного стояння подбали про те, щоб віруючих УПЦ ідентифікували саме як віруючих УПЦ. В руках у них будуть великі плакати з написами, які не залишать жодного сумніву в тому, хто ці люди, і як вони ставляться до діяльності патріарха Варфоломія.
Питання 5: Чи не занадто церковні люди загралися в політичні акції? Наша справа – молитися, а не збиратися під Верховною Радою.
Політика – це діяльність, пов’язана із завоюванням, утриманням і здійсненням влади. Якби віруючі вийшли на молебень за повалення або обрання будь-яких політичних партій – ось це була б політика. Відстоювання же своїх прав перед загрозою їх порушення – це не політика. А якщо це права на свою віру, то це вже і зовсім не політика. Це демонстрація своєї вірності Церкві. Крім того, не треба забувати, що біля Верховної Ради відбудеться не просто мітинг, а саме молитовне стояння. Буде відслужений молебень. Ми будемо просити у Бога, щоб Він напоумив і світську владу, і фанаріотів, які посіяли розбрат і ворожнечу в Україні, щоб вони отямилися, щоб у нашій країні запанували мир і злагода.
Так, можна сидіти вдома і творити молитву, а можна виходити на вулиці і активно заявляти про свою вірність Церкві. Але великою помилкою буде протиставляти ці два діяння. Вони не суперечать, а навпаки – доповнюють одне одного. Той, хто вважає за потрібне залишитися вдома і молитися про мир і злагоду в нашій країні, вчинить дуже добре. Але також добре вчинить і той, хто вважатиме за потрібне відгукнутися на заклик прийти під Верховну Раду 21 серпня.
Крім того, не можна забувати, що віруючі УПЦ – це повноцінні громадяни України, які брали участь в обранні народних депутатів України і мають право заявити їм про свою незгоду з діями влади в релігійній сфері. Ми не просили ані Томоса, ані ПЦУ, ані приїзду патріарха Варфоломія до України. Це наша громадянська позиція, і ми маємо право її висловити. Віруючі УПЦ – це не люди другого сорту, вони також мають свої права, як і всі інші громадяни України. І ми не згодні з тим, що наші права порушуються.
