Притча: голод відлюдника
Один відлюдник прийшов скаржитися старцеві, що кожного дня з дев'ятої ранку він у своїй самоті відчуває дивний голод.
Тоді як в монастирі, де він жив раніше, йому вдавалося без праці по кілька днів проводити без їжі.
– Не дивуйся цьому, сину мій, – відповів йому старець. – У пустелі немає нікого, хто був би свідком твоїх постів і хто підтримував би і живив тебе похвалами.
Перш марнославство служило тобі їжею в монастирі. І задоволення, яке ти відчував, виділяючись серед інших своєю стриманістю, було для тебе солодше за обід.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
П'ять ярусів високого мистецтва
6 листопада 14:52
Доля Студійського тексту в Києві
5 листопада 09:15
Подвійна гра архієрея в Перемишлі
3 листопада 14:06
Невидимий начерк майстра Рогіра
31 жовтня 22:41
Схованка волинського священика та врятована ікона
30 жовтня 23:13
Забутий параграф Вашингтонського договору
27 жовтня 09:08
