Притча: голод відлюдника
Один відлюдник прийшов скаржитися старцеві, що кожного дня з дев'ятої ранку він у своїй самоті відчуває дивний голод.
Тоді як в монастирі, де він жив раніше, йому вдавалося без праці по кілька днів проводити без їжі.
– Не дивуйся цьому, сину мій, – відповів йому старець. – У пустелі немає нікого, хто був би свідком твоїх постів і хто підтримував би і живив тебе похвалами.
Перш марнославство служило тобі їжею в монастирі. І задоволення, яке ти відчував, виділяючись серед інших своєю стриманістю, було для тебе солодше за обід.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Святі врата: єдиний свідок, якому не ставлять запитань
31 Березня 17:46
Речовий доказ №2: про що свідчить шматок льону з Ов'єдо
30 Березня 01:24
Притвор: книга покаяння, яку ми розучилися читати
30 Березня 00:30