Притча: голод відлюдника
Один відлюдник прийшов скаржитися старцеві, що кожного дня з дев'ятої ранку він у своїй самоті відчуває дивний голод.
Тоді як в монастирі, де він жив раніше, йому вдавалося без праці по кілька днів проводити без їжі.
– Не дивуйся цьому, сину мій, – відповів йому старець. – У пустелі немає нікого, хто був би свідком твоїх постів і хто підтримував би і живив тебе похвалами.
Перш марнославство служило тобі їжею в монастирі. І задоволення, яке ти відчував, виділяючись серед інших своєю стриманістю, було для тебе солодше за обід.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Чому Торжество Православ'я – це свято художників
28 Лютого 22:39
Похований заживо: як ігумен Афанасій переграв королів та єзуїтів
28 Лютого 21:40
Розповіді про давню Церкву: стан духовенства в перші століття
28 Лютого 01:03
Математика вузла: чому вервиця залишається безшумною зброєю
28 Лютого 00:03
Срібні підсвічники: як милосердя стає ціною спасіння душі
22 Лютого 23:58
Братства: мережева структура проти імперії
22 Лютого 00:35