Притча: про суд над іншими та про власні гріхи
Коли можна судити інших.
Один з насельників монастиря в Сцеті зробив серйозну помилку, і для суду над ним брати покликали наймудрішого відлюдника.
Відлюдник не хотів приходити, але брати були такими наполегливим, що він погодився. Однак перш, ніж відправитися, він взяв відро і зробив у його днищі кілька дірок. Потім наповнив відро піском і пішов в монастир.
Настоятель, звернувши увагу на відро, запитав, для чого це.
– Я прийшов судити іншого, – сказав самітник. – Мої гріхи біжать за мною, як і цей пісок у відрі. Але оскільки я не дивлюся назад і не можу бачити свої власні гріхи, то я здатен судити інших.
Ченці негайно вирішили скасувати суд.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Візантія: Гра престолів з кадилом у руках і 1000 років величі
26 Грудня 16:39
Різдво без глянцю: про що мовчить чорна печера на іконі
25 Грудня 18:20
Кров на фундаменті вітчизняного християнства
24 Грудня 10:00
Лід рушив: чому у зла не вистачить снігу, щоб скасувати весну
20 Грудня 10:00