Притча: про суд над іншими та про власні гріхи
Коли можна судити інших.
Один з насельників монастиря в Сцеті зробив серйозну помилку, і для суду над ним брати покликали наймудрішого відлюдника.
Відлюдник не хотів приходити, але брати були такими наполегливим, що він погодився. Однак перш, ніж відправитися, він взяв відро і зробив у його днищі кілька дірок. Потім наповнив відро піском і пішов в монастир.
Настоятель, звернувши увагу на відро, запитав, для чого це.
– Я прийшов судити іншого, – сказав самітник. – Мої гріхи біжать за мною, як і цей пісок у відрі. Але оскільки я не дивлюся назад і не можу бачити свої власні гріхи, то я здатен судити інших.
Ченці негайно вирішили скасувати суд.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
16 Лютого 09:00
Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»
13 Лютого 22:24
Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість
11 Лютого 09:00
Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки
08 Лютого 10:00
Обійми Отця: Чому у Бога на картині Рембрандта різні руки
07 Лютого 09:00