Притча: про суд над іншими та про власні гріхи
Коли можна судити інших.
Один з насельників монастиря в Сцеті зробив серйозну помилку, і для суду над ним брати покликали наймудрішого відлюдника.
Відлюдник не хотів приходити, але брати були такими наполегливим, що він погодився. Однак перш, ніж відправитися, він взяв відро і зробив у його днищі кілька дірок. Потім наповнив відро піском і пішов в монастир.
Настоятель, звернувши увагу на відро, запитав, для чого це.
– Я прийшов судити іншого, – сказав самітник. – Мої гріхи біжать за мною, як і цей пісок у відрі. Але оскільки я не дивлюся назад і не можу бачити свої власні гріхи, то я здатен судити інших.
Ченці негайно вирішили скасувати суд.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
«Брате мій, мене вбивають!»: Голгофа і чудеса святого Філумена
28 Листопада 17:00
«Від ночі утрюнює дух мій»: як з'явилася утреня і нащо молитися на світанку
27 Листопада 20:02
«Слава Богу за все!»: Наука вдячності та ключ до розуміння Літургії
26 Листопада 10:00
Сугуба єктенія і «Нині відпускаєш»: друга частина вечірні
21 Листопада 10:00
День бабака чи вічність? Як перестати вбивати час і почати жити
19 Листопада 20:28