Притча про стареньку та її душу
Нині люди все частіше впадають у депресію. Часи, кажуть, важкі. Але складні часи були завжди. А у людини завжди є свій особистий вибір. Про це наша притча.
У однієї доброї, мудрої бабусі запитали:
– Бабуся! Ти прожила таке важке життя, а душею залишилася молодшою за всіх нас: завжди весела і привітна, всьому рада – немов і настрою поганого у тебе не буває. Чи є у тебе якийсь секрет?
– Є, милі. Все хороше, що мені зробили, я записую в своєму серці, а все погане на воді. Якби я робила навпаки, серце моє зараз було б усе в страшних рубцях, а так воно – рай запашний. Бог дав нам дві дорогоцінні здатності: згадувати і забувати. Коли нам роблять добро, вдячність вимагає пам’ятати його, а коли роблять зло, любов спонукає забути його.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння
08 Березня 09:00
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
05 Березня 22:38
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
04 Березня 23:02
Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років
03 Березня 23:40