Притча про стареньку та її душу
Нині люди все частіше впадають у депресію. Часи, кажуть, важкі. Але складні часи були завжди. А у людини завжди є свій особистий вибір. Про це наша притча.
У однієї доброї, мудрої бабусі запитали:
– Бабуся! Ти прожила таке важке життя, а душею залишилася молодшою за всіх нас: завжди весела і привітна, всьому рада – немов і настрою поганого у тебе не буває. Чи є у тебе якийсь секрет?
– Є, милі. Все хороше, що мені зробили, я записую в своєму серці, а все погане на воді. Якби я робила навпаки, серце моє зараз було б усе в страшних рубцях, а так воно – рай запашний. Бог дав нам дві дорогоцінні здатності: згадувати і забувати. Коли нам роблять добро, вдячність вимагає пам’ятати його, а коли роблять зло, любов спонукає забути його.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Чому Торжество Православ'я – це свято художників
28 Лютого 22:39
Похований заживо: як ігумен Афанасій переграв королів та єзуїтів
28 Лютого 21:40
Розповіді про давню Церкву: стан духовенства в перші століття
28 Лютого 01:03
Математика вузла: чому вервиця залишається безшумною зброєю
28 Лютого 00:03
Срібні підсвічники: як милосердя стає ціною спасіння душі
22 Лютого 23:58
Братства: мережева структура проти імперії
22 Лютого 00:35