Притча про стареньку та її душу
Нині люди все частіше впадають у депресію. Часи, кажуть, важкі. Але складні часи були завжди. А у людини завжди є свій особистий вибір. Про це наша притча.
У однієї доброї, мудрої бабусі запитали:
– Бабуся! Ти прожила таке важке життя, а душею залишилася молодшою за всіх нас: завжди весела і привітна, всьому рада – немов і настрою поганого у тебе не буває. Чи є у тебе якийсь секрет?
– Є, милі. Все хороше, що мені зробили, я записую в своєму серці, а все погане на воді. Якби я робила навпаки, серце моє зараз було б усе в страшних рубцях, а так воно – рай запашний. Бог дав нам дві дорогоцінні здатності: згадувати і забувати. Коли нам роблять добро, вдячність вимагає пам’ятати його, а коли роблять зло, любов спонукає забути його.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
П'ять ярусів високого мистецтва
6 листопада 14:52
Доля Студійського тексту в Києві
5 листопада 09:15
Подвійна гра архієрея в Перемишлі
3 листопада 14:06
Невидимий начерк майстра Рогіра
31 жовтня 22:41
Схованка волинського священика та врятована ікона
30 жовтня 23:13
