Кров Його на нас і наших дітях?
Зеленський похвалив Раду за ухвалений закон «про духовну незалежність» і пообіцяв обговорити його з «представниками патріарха Варфоломія». Він переконаний, що заборона Церкви «зміцнить Україну».
Дуже дивно вважати, що країна може зміцнити наругу над вірою чверті її населення. Але ще дивніше в нинішній ситуації – велика кількість історичних та євангельських символів, які видно неозброєним оком.
24 серпня буде річниця «Варфоломіївської ночі», коли католики Франції вбили понад 30 000 гугенотів. В умовах нинішнього цькування вірян УПЦ, яке фактично благословлено патр. Варфоломія, подібний сценарій вже не виглядає цілком неймовірним.
24 серпня Україна святкуватиме 33 роки своєї незалежності – вік, у якому був розіп'ятий Христос. Цієї річниці влада оголосила про вбивство Церкви.
Усі ці роки УПЦ духовно годувала та напувала українців. А після початку війни – і не лише духовно. Величезні кошти витрачаються на допомогу ЗСУ, біженцям, переселенцям і нужденним. Внаслідок війни зруйновано безліч храмів УПЦ, в армії служать і гинуть парафіяни та навіть діти священників.
За що ж тоді влада хоче вбити Церкву? За те, що вбили Христа.
В антифонах Великої П'ятниці є такі слова від імені Спасителя:
«Люди Мої, що Я зробив вам чи чим образив вас? Сліпим вашим відкрив зір, прокажених очистив, людину на одрі відновив. Люди мої, що Я створив вам і що ви Мені віддали: за манну – жовч, за воду – оцет, замість любові до Мене до хреста цвяхами прибили Мене».
Хіба не такі питання Церква може адресувати нинішній владі?
Євреї, зраджуючи Христа на смерть, кричали: «Кров Його на нас і на наших дітях».
У нас також буде так?