Якою буде «духовна незалежність» завтра
Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.
1. Звіт ЦРУ, де зазначено, що наша країна – перша у світі за рівнем смертності та остання за народжуваністю (відповідно, 18,6 і 6 осіб на 1000).
2. Заява нардепа Княжицького, що в консульствах по всьому світу лежать сотні тисяч заяв на відмову від громадянства України.
Скільки зараз українців у країні сказати, мабуть, не зможе ніхто.
За торішньою заявою сенатора Джей Ді Венса, ця цифра – 28 мільйонів. Аналітики, що спираються на кількість активних сім-карток, називають набагато меншу цифру. Враховуючи катастрофічні показники народжуваності та смертності, населення України буде скорочуватися й надалі.
В Українському інституті демографії ще до вторгнення РФ заявляли про неминучість масштабного припливу мігрантів із зовсім іншим менталітетом, культурою та релігією. Цілком імовірно, що після війни ця тенденція стане більш явною – території в центрі Європи з найбагатшими ресурсами пустими не будуть.
Навіщо ми все це пишемо?
А до того, що конфесії, які твердять про «українську віру» та «духовну незалежність», які намагаються вписатися в рамки державної та націоналістичної системи координат, можуть незабаром піти в історію. Вони просто не будуть цікавими для нової частини українського населення.
І ось тоді комусь доведеться знову відкрити Святе Письмо і згадати, що в Церкві немає і не може бути української, російської, французької чи ще якоїсь віри. Що у Христі немає ні елліна, ні юдея. Ти або сповідуєш Христа, або ні.
А от коли ти весь час займаєшся «визволенням духовного простору», то він може так звільнитися, що й тебе в цьому просторі не виявиться…